Форум військових геодизстів, топографів, картографів


    КАТАЛОГ АВСТРІЙСЬКИХ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

    Частка
    avatar
    Yevhen
    Admin

    Кількість повідомлень : 1150
    Дата реєстрації : 27.12.2014
    Вік : 63
    Звідки : Українець

    КАТАЛОГ АВСТРІЙСЬКИХ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

    Створювати по Yevhen на тему Нд Серп 20, 2017 6:29 pm

    Ростислав Сосса, Неоніла Падюка, Тарас Огородник

    КАТАЛОГ АВСТРІЙСЬКИХ ТОПОГРАФІЧНИХ
    КАРТ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
    (1870–1918 рр.)

    У статті висвітлено історію формування у картографічних фондах
    Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника
    найповнішої в Україні колекції австрійських топографічних карт і
    особливості створення відповідного каталогу карт.
    Важливим джерелом для вивчення історичної географії та роз -
    витку картографування західноукраїнських земель (а в окре -
    мих випадках і всієї правобережної України) кінця ХVІІІ —
    початку ХХ ст. є австрійські топографічні карти. Завдяки високому рівню
    розвитку та організації австрійської військової картографії західно -
    українські землі (Галичина та Буковина), що у 1772–1918 рр. входили до
    складу Австрії (з 1804 р. — Австрійська імперія, з 1867 р. — Австро-
    Угорська монархія), неодноразово були покриті багатоаркушевими топо -
    графічними картами у різних масштабах. Точність і докладність зобра -
    ження на них географічної ситуації відповідала тогочасним достатньо
    високим вимогам в Австрії до виконання топографічних знімань, про -
    ведення картоукладальних й картовидавничих робіт. Топографічні карти
    використовувались не тільки військовим відомством, але й для госпо -
    дарських, наукових та адміністративних цілей, служили основою для
    створення різноманітних тематичних карт.
    Найповніша колекція австрійських топографічних карт в Україні
    зберігається у фонді кабінету картографії Львівської національної нау -
    кової бібліотеки ім. Василя Стефаника. Написання нашої статті обу -
    мовлене завершенням робіт зі створення каталогу «Австрійські топо -
    графічні карти українських земель (1870–1918 рр.) у фондах Львівської
    національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника». Актуальність
    видання каталогу визначається потребою використання австрійських
    топографічних карт для вивчення стану і змін гідрографії, рослинного
    покриву, населених пунктів, шляхів сполучення, адміністративно-тери -
    торіального устрою, топоніміки тощо. Публікація каталогу покращить
    поінформованість наукових інституцій і органів державного управління
    про покриття українських земель австрійськими топографічними кар -
    тами та їх наявність у бібліотеці.
    У каталозі подано топографічні карти масштабів 1:75 000 («Нова
    спеціальна карта Австро-Угорської монархії та приєднаних областей»),
    1:200 000 («Генеральна карта Середньої Європи»), 1:300 000 («Гене -
    ральна карта Центральної Європи») та 1:750 000 («Оглядова карта
    Середньої Європи»). До каталогу включено лише аркуші топографічних
    карт, які покривають українські етнічні території. Українські етнічні межі
    означеного періоду визначено з необхідною для таких цілей точністю за
    етнічними картами К. Черніґа1 (Czoernig), О. Ріттіха2, С. Томашівського3,
    Т.Д. Флоринського4.
    Як відомо, топографічним зніманням Австрії з військовою метою
    займалось спочатку Австрійське Генеральне квартирмейстерство, яке
    виконало у 1763–1785 рр. перше топографічне знімання (Йосифінське).
    У 1806 р. воно ж розпочало роботи на основі кадастрової тріангуляційної
    мережі з другого топографічного знімання (Францісканське), що були
    завершені вже Військово-географічним інститутом до 1869 р. Упродовж
    1869–1887 рр. на основі оновленої тріангуляційної мережі інститут
    проводить третє топографічне знімання (Франціскансько-Йосифінське).
    У результаті кожної такої зйомки територія австрійської держави разом
    з приєднаними краями була покрита топографічними картами 5.
    Високий розвиток військового топографічного знімання Австро-
    Угорщини у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. пов’язаний
    насамперед з успішною діяльністю Військово-географічного інституту.
    Кайзерівський і королівський військово-географічний інститут (K. u. K.
    Militärgeographische Institut) був заснований 7 січня 1839 р. у Відні
    шляхом об’єднання Військово-географічного інституту в Мілані
    (I. R. Istituto geografico militare) і Топографічно-літографічного закладу
    Генерального штабу армії Австрійської імперії. До 1888 р. інститут носив
    назву «K. K. Militärgeographisches Institut», після цього — «K. u. K.
    Militärgeographisches Institut». Він підпорядковувався шефові Генераль -
    ного штабу австрійської армії, а з 1913 р. — безпосередньо військовому
    міністерству.
    Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. Військово-географічний
    інститут у Відні було реорганізовано: з 1919 по 1921 рр. він був роз -
    ділений на Федеральне геодезичне управління Австрії і Картографічний
    інститут. Згодом в 1923 р. повноваження у сфері геодезії та топографії
    передали Федеральну відомству метрології і геодезії Австрії (BAfEuV).
    Після включення Австрії («аншлюс») у 1938 р. до складу Німецькогорейху
    Картографічний інститут був об’єднаний з BAfEuV в Hauptvermes -
    sungabteilung XIV in Wien, який проіснував до закінчення другої світової
    війни 1945 р.
    Значним досягненням австрійської військової картографії було ство -
    рення «Нової спеціальної карти Австро-Угорської монархії та
    приєднаних областей» масштабу 1:75 000. Як відомо, на основі другого
    Францісканського топографічного знімання, що виконували у масштабі
    1:28 800 (в 1 віденському дюймі — 400 махових сажнів), було укладено
    «Топографічну карту Австрійської монархії» масштабу 1:144 000 у
    проекції Кассіні-Сольднера, яку видавали упродовж 1810–1879 рр. Проте
    наприкінці 1860-х років ця карта (сьогодні відома як «стара спеціальна
    карта») уже не відповідала вимогам армії та економічного розвитку
    країни, які потребували точніших і докладніших карт. У 1868 р. було
    видано тимчасові, а в 1875 р. остаточні інструкції для наступного тре -
    тього топографічного знімання у масштабі 1:25 000 (а в околицях
    великих міст — у масштабі 1:12 500). За матеріалами зйомки масштабу
    1:25 000 у 1873-1889 рр. було створено «Нову спеціальну карту Австро-
    Угорської монархії та приєднаних областей» масштабу 1:75 000, яка
    називалась ще Генеральною штабною картою. Карти укладено у бага -
    тогранній проекції на еліпсоїді Бесселя, довгота від острова Ферро в
    Атлантичному океані. Елементи географічної основи відображені від -
    повідно до інструктивних вимог з належною точністю та докладністю.
    Зображення рельєфу окрім штрихів Леманна і відмивки (тіньовання)
    уперше в топографічному картографуванні в Австрії було показано гори -
    зонталями з висотою перерізу 50 м на рівнинній території та 100 м — у
    гірських районах. Назви окремих аркушів спочатку означали комбінацію
    арабських і римських цифр (нумерація зон і колон), але після 1910 р. було
    прийнято нове (чотирьохцифрове) позначення. Карту розмножували у
    Військово-географічному інституті способом мідериту6.
    У фонді кабінету картографії зберігається біля 2100 примірників ар -
    кушів «Нової спеціальна карта Австро-Угорської монархії та приєд наних
    областей», 1066 з яких припадає на територію українських етнічних
    земель. Станом на 1916 р. територію українських земель було відоб -
    ражено на 209 аркушах (у кабінеті картографії зберігається 173). Крім
    Галичини, Буковини й Угорської Руси, що перебували у складі Австро-
    Угорської монархії, виготовлено також аркуші на території, що належали
    до Російської імперії, сучасних Волинської, Рівненської (біль ша частина),
    Тернопільської, Хмельницької (більша частина), західної частини Він -
    ницької областей, Підляшшя, Холмщини, Берестейщини, Пінщини7
    .Аналіз записів у інвентарних книгах свідчить, що більшість аркушів
    «Спеціальної карти…» надійшли до фонду кабінету картографії про -
    тягом 1939–1949 рр. разом із картографічними збірками бібліотек
    Львова: Оссолінських, Наукового Товариства ім. Шевченка, Народного
    Дому та відділів концентрації і комплектування. Аналіз штампів на
    картах дає змогу прослідкувати, звідки, у свою чергу, надходили мапи
    до відділу концентрації та вищеназваних бібліотек.
    Зокрема, згідно записів у інвентарних книгах, з Бібліотеки Оссо -
    лінських до кабінету картографії надійшло 1280 примірників аркушів
    «Спеціальної карти…», 448 з яких охоплюють українські етнічні землі.
    Треба зазначити, що тільки на 1 примірнику є штамп бібліотеки Оссо -
    лінських.
    Оскільки на аркушах відсутні штампи Бібліотеки Оссолінських, ми не
    можемо стверджувати однозначно, що усі 1280 примірників походять
    саме з цієї бібліотеки, а не були перевезені до приміщення бібліотеки
    уже після приходу радянської влади у 1939 р. Однозначно тільки можна
    говорити, що з Бібліотеки Оссолінських походять 754 примірники пер -
    шого видання «Спеціальної карти…» за номером 1655, що зафіксовано
    в інвентарній книзі картографічної збірки Бібліотеки Оссолінських.
    Аналіз штампів на аркушах, що були накопичені у Бібліотеці Оссо -
    лінських, дав змогу встановити їх походження, зокрема на 62 при -
    мірниках є штампи К.к. Центральної комісії з охорони пам’яток, на
    1 примірнику — Поторицької Бібліотеки, на 4 примірниках — книгарні
    Д.Е. Фрідляйна у Кракові, на 2 примірниках — книгарні Ґ. Зейфарта і
    Чайковського у Львові, по 1 примірнику — книгарень М. Жиборського
    у Коломиї, С.А. Кжижановського у Кракові. Крім того, на двох при -
    мірниках є штампи військових підрозділів.
    З бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові надійшло
    до кабінету картографії 335 примірників аркушів «Спеціальної карти…»,
    277 з яких охоплюють українські етнічні землі.
    З бібліотеки Народного Дому та Музею Петрушевича надійшло до
    кабінету картографії 149 примірників аркушів «Спеціальної карти…»,
    102 з яких охоплюють українські етнічні землі.
    З відділів концентрації і комплектування бібліотеки надійшло до
    кабінету картографії 333 примірники аркушів «Спеціальної карти…»,
    228 з яких охоплюють українські етнічні землі.
    Аналіз штампів на аркушах, що надійшли з відділів концентрації та
    комплектування бібліотеки і охоплюють українські етнічні землі, дав
    змогу встановити їх походження. Так, 30 примірників походять зІнституту
    археології Львівського університету, 12 — з книгарні
    Г. Альтенберга у Львові (10 з яких мають одночасно штампи Інституту
    археології), 8 — з книгарні Ґубриновича і Шмідта у Львові (3 з яких
    мають одночасно штампи Інституту археології), 6 — з приватної
    бібліотеки уповноваженого будівничого у Львові Гіполіта Сливинського,
    5 — з Картографічного Бюро, 5 — з бібліотеки Львівського інженера-
    землевпорядника Юліана Квасневського, 4 — з Центральної Адмі -
    ністрації греко-католицької метрополії у Львові, по 2 примірники — з
    Акціонерного товариства «Атлас» та книгарні Е. Полонецького у Львові,
    по 1 примірнику — з кафедри містобудування Львівської політехніки,
    книгарні Е. Еберта у Кракові, з офіцерської бібліотеки К.к. саперного
    батальйону № 9 та ін.
    На більшості аркушів на територію України стоять штампи «сек -
    ретно». У 1949 р. у кабінеті картографії було організоване спеціальне
    приміщення для карт обмеженого користування8
    , де зберігались топо - графічні, військові та адміністративні мапи великих
    масштабів, в т.ч. аркуші «Спеціальної карти…».
    Кількість примірників кожного аркуша становить від 1 до 24. Най -
    більше примірників — 24 — припадає на один аркуш Zone 6 Kol. XXX
    Lemberg, по 18 примірників мають два аркуші Zone 5 Kol. XXIX Rawa
    Ruska і Zone 8 Kol. XXXI Rohatyn, 17 примірників — один аркуш Zone
    6 Kol. XXVIII Mosciska, по 16 примірників — два аркуші Zone 5 Kol.
    XXVII Jarosław, Zone 5 Kol. XXXII Brody, по 15 примірників — два
    аркуші Zone 9 XXX Bolechów і Zone 11 Kol. XXXI Nadwórna, по
    14 примірників мають 6 аркушів, по 13 примірників — 9, по 12 при -
    мірників — 9, по 11 примірників — 7, по 10 примірників — 12, по
    9 примірників — 9, по 8 примірників — 6, по 7 примірників — 9, по
    6 примірників — 4, по 5 примірників — 7, по 4 примірники — 8, по
    3 примірники — 11, по 2 примірники — 25, по 1 примірнику — 42.
    У колекції австрійських топографічних карт масштабу 1:75 000, що
    зберігається сьогодні у фонді кабінету картографії Львівської націо -
    нальної бібліотеки ім. Василя Стефаника, найбільше карт і їх перевидань
    припадає на українську територію Галичини, райони, що інтенсивно
    розвивались: будівництво нових доріг, залізниць тощо. Менша кількість
    видань покриває передгір’я Карпат та Карпатський регіон. По 1–3 при -
    мірники припадає на українські терени, що належали до Росії та Угор -
    ської корони.
    Для військових потреб гарнізонів з окремих аркушів «Спеціальної
    карти…» друкувались гарнізонні карти з позначенням у центрі аркуша
    населеного пункту, де розташовувався гарнізон. У кабінеті картографії
    зберігається 19 примірників таких карт, з яких 7 примірників походять з
    картографічної збірки бібліотеки Народного Дому, 5 — з Бібліотеки
    Оссолінських, 1 — з Бібліотеки НТШ.
    На основі аркушів карти масштабу 1:75 000 у тому ж масштабі
    друкувались також карти околиць великих міст («Umgebungskarte») з
    розташуванням міста у центрі аркуша. У фонді кабінету картографії
    зберігаються 13 примірників карт околиць Львова і 5 — Перемишля.
    Вони надійшли до кабінету картографії, зокрема, з картографічних збірок
    Бібліотек Львова: Оссолінських (6 примірників) і Народного дому
    (5 примірників).
    Для повноти інформації щодо наявності австрійських топографічних
    карт у фондах бібліотеки до каталогу включено також середньо мас -
    штабні топографічні карти. Ці карти представляють інтерес здебільшого
    для картографів.
    «Генеральна карта Середньої Європи (Generalkarte von Mittel -
    europa)» масштабу 1:200 000 нараховувала 265 аркушів, з яких
    48 аркушів охоплюють територію сучасної України та українських
    етнічних земель поза її кордонами. Карта створена на основі «Спеці -
    альної карти …» масштабу 1:75 000. Видання «Генеральної карти Серед -
    ньої Європи» розпочалось у 1887 р. згідно наказу Військово-геогра -
    фічного інституту у Відні від 1 липня 1879 р. у відповідності до
    розробленої у 1886 р. інструкції для її укладання. Укладання аркушу
    карти проводили на основі 8 аркушів «Спеціальної карти …». Назву
    номенклатурних аркушів визначали за осьовими меридіаном і паралеллю
    та назвою найбільшого населеного пункту («43º 50º Brody»). Карти
    надруковані у чотири фарби, неодноразово перевидавались, особливо
    напередодні та під час Першої світової війни у 1910-х роках. Карта
    охоплює територію на сході до 48º30´ (лінія Київ–Одеса).
    У фонді кабінету картографії зберігаються 218 примірників аркушів
    «Генеральної карти Середньої Європи» із зображенням українських
    земель. На аркушах цієї карти представлені українські землі, що входили
    до складу провінцій Австро-Угорської імперії: Королівства Галичини та
    Лодомерії, Буковини та Угорського королівства ( Закарпатська область),
    а також Російської імперії (Ґродненська, Мінська, Волинська, Подільська,
    Київська, Херсонська та Бессарабська губернії).
    Аркуші «Генеральної карти Середньої Європи» на територію укра -
    їнських земель, що зберігаються у фонді кабінету картографії, переважно
    передані з бібліотеки Наукового товариства імені Тараса Шевченка уЛьвові,
    решта — із бібліотек Народного Дому у Львові («Музей Петрушевича»),
    монастирської Чину Св. Василія Великого, «Студіону» та ін.
    У кабінеті картографії також зберігаються 57 аркушів «Генеральної
    карти Середньої Європи» (українські етнічні землі), що вийшли друком
    після розпаду Австро-Угорської імперії, зокрема в 1920-их–1966 рр.
    Абсолютна більшість із них була видана напередодні або в перші роки
    другої світової війни в серпні 1939–1940 рр. Усі вони надійшли із
    бібліотеки Олекси Горбача (1918–1997) — українського вченого-славіста,
    мовознавця, професора слов’янської філології університету Франкфурта-
    на-Майні і Українського вільного університету в Мюнхені.
    «Генеральна карта Центральної Європи (Generalkarte von
    Zentraleleuropa)» масштабу 1:300 000 складається із 207 аркушів, із них
    22 аркуші охоплюють частини території сучасної України та українських
    етнічних земель поза її кордонами. Середньомасштабна топографічна
    карта видана Військово-географічним інститутом у 1873–1878 рр. на
    основі похідних картографічних матеріалів другого топографічного зні -
    мання (перевидавалась до першої половини 1880-х років). Пізніше була
    замінена «Генеральною картою Середньої Європи» масштабу 1:200 000,
    укладеною за матеріалами третього топографічного знімання.
    Колекція «Генеральної карти Центральної Європи» у фондах Львів -
    ської національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника невелика.
    До каталогу включено 16 примірників карти, які надійшли до бібліотеки
    із бібліотек Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові та
    Народного Дому у Львові.
    «Оглядова карта Середньої Європи (Übersichtskarte von Zentra -
    leleuropa)» масштабу 1:750 000 видана у 1882–1886 рр. спочатку на 45,
    а згодом — на 54 аркушах (передавалась до 1915 р.). Карта укладена
    Військово-географічним інститутом на основі «Генеральної карти Цент -
    ральної Європи» масштабу 1:300 000. На 10 аркушах цієї карти зоб -
    ражено територію українських земель. У збірці кабінету картографії
    зберігається всього 24 примірники карти, переважна більшість яких є
    примірниками першого видання і датуються 1882–1885 роками виходу у
    світ.
    Підготовлений каталог як довідково-бібліографічний посібник адре -
    со ваний науковцям, спеціалістам в галузі картографії, географії, історії,
    бібліотечним працівникам. У виданні будуть подані допоміжні покаж -
    чики (географічний, іменний), додатки та ілюстрації карт. Каталог
    «Австрійські топографічні карти українських земель (1870–1918 рр.) у
    фондах Львівської національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефа ника»
    слугуватиме важливим інформаційно-пошуковим матеріалом для
    наукових й архівних установ, органів державної влади, вищих навчаль -
    них закладах тощо.
    1 Czoernig K.F.v. Ethnographische Karte der Oesterreichischen Monarchie : in vier
    Blaettern / entworfen von Karl Freiherrn von Czoernig; herausgegeben von der
    Kaiserlich-koeniglichen Direction der Administrativen Statistik. — 1:864 000. —
    Wien: aus der Kaiserlich-koeniglichen Hof- und Staatsdruckerei, 1855.
    2 Риттих А.Ф. Этнографическая карта Европейской России / составил по
    поручению ИРГО действ. член онаго А.Ф. Риттих подъ наблюдением специ -
    альной коммисии из Вице-председателя ИРГО П.П. Семенова и членов:
    А.И. Артемьева … [и др.]. — 1:2 520 000, 60 верст в англ. дюйме. — СПб.:
    Картогр. заведение А.А. Ильина, 1875; Риттихъ А.Ф. Карта западных и южных
    славян / составил А.Ф. Риттих. — 60 верст в англ. дюйме. — СПб.: Картогр.
    заведение А.А. Ильина, [1885].
    3 Томашівський С. Етнографічна карта Угорської Руси. — 1:300 000. — Санкт-
    Петербургъ, 1906.
    4 Флоринский Т.Д. Этнографическая карта западного славянства и Западной
    Руси / по новейшим данным составлена профессором Т.Д. Флоринским; испол -
    нена техником В.Л. Войцеховским; Издание С.-Петербургского Славянского
    Благотворительного Общества. — 40 верст в дюйме. — Киев: Лит. С.В. Куль -
    женко, 1911.
    5 Сосса Р.І. Історія картографування території України: Підручник для сту -
    дентів вищих навчальних закладів. — К.: Либідь, 2007. — 336 с.
    6 Сосса Р.І., Падюка Н.В. «Нова спеціальна карта Австро-Угорщини …»
    масштабу 1:75 000 на територію України: із зібрань Львівської національної
    бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України // Вісник геодезії та картографії. —
    2003. — № 3. — С. 48–50.
    7 Übersichtsblatt der Spezialkarte der österreichisch-ungarischen Monarchie
    1:75 000 und der im Maßstabe 1:75 000 vorhandenen Auslandsblätter / K.u.k.
    Militärgeographisches Institut. Berichtigt bis 24.VIII.1916. — [Wien]: K.u.k.
    Militärgeographisches Institut, 1916.
    8 Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника.
    Архів. — Опис 1, од. зб. 258, арк. 1.

      Cьогодні: Сб Лип 21, 2018 7:02 am